Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова
Кафедра теорії електричного зв'язку ім. А.Г. Зюко
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИВЧЕННя другОЇ ЧАСТИНИ ДИСЦИПЛІНИ
“ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО ЗВ'ЯЗКУ”
ТА КОМПЛЕКСНЕ ЗАВДАННЯ
для студентів заочної форми навчання
Укладачі – П.В. Іващенко, М.Ф. Іванов
СХВАЛЕНО на засіданні кафедри ТЕЗ і рекомендовано до друку. Протокол № 9 від 11 березня 2010 р.
Одеса 2010
Загальні вказівки до вивчення другої частини дисципліни ТЕЗ
Навчальна дисципліна “Теорія електричному зв'язку” (ТЕЗ) належить до фундаментальних дисциплін підготовки бакалаврів за напрямком “Телекомунікації”. Під час вивчення дисципліни ТЕЗ студенти опановують сучасними методами аналізу й синтезу систем і пристроїв електрозв'язку різного призначення. У дисципліні застосований єдиний підхід до вивчення перетворень повідомлень і сигналів у системах зв'язку. Вивчення ТЕЗ базується на знаннях, отриманих студентами під час вивчення вищої математики та теорії електричних кіл. Дисципліна ТЕЗ розділена на три частини й вивчається протягом трьох семестрів.
На вивчення другої частини виділяється 126 годин.
На лекціях (6 г. під час установчої сесії та 8 г. під час екзаменаційної сесії) студенти вивчають основні теоретичні положення ТЕЗ. У міжсесійний період студенти самостійно детально вивчають другу частину дисципліни по підручниках [1, 2, 3]. При цьому студенти укладають конспект відповідно до наведеного нижче переліку тем (табл. 1) і виконують комплексне завдання (вихідні дані наведені нижче), яке здають викладачеві на рецензування на початку сесії.
Під час екзаменаційної сесії студенти виконують три лабораторні роботи з метою вивчення й експериментального дослідження методів формування, детектування та завадостійкості сигналів у системах електрозв'язку [4], захищають допущене до захисту комплексне завдання. З теоретичної частини ТЕЗ проводиться екзамен. На екзамені студент пред'являє конспект самостійної роботи над дисципліною, зараховані комплексне завдання та протоколи лабораторних робіт.
Програма другої частини дисципліни тез
Таблиця 1 – Перелік розділів і тем
|
Розділ, тема |
Номери підрозділів у підручниках | ||
|
[1] |
[2] |
[3] | |
|
1 Завадостійкість цифрових систем передавання Критерій оптимальної демодуляції сигналів цифрових видів модуляції |
7.1; 7.2
|
5.2; 5.3
|
6.1; 6.2
|
|
Демодуляція в каналах з АБГШ – синтез алгоритму оптимальної демодуляції М-рівневих сигналів. Узгоджена фільтрація. Корелятор. |
7.3; 7.4
|
5.3-5.5
|
6.3; 6.4
|
|
Алгоритми оптимальної демодуляції одновимірних та двовимірних сигналів цифрової модуляції: АІМ-М, АМ-М, ФМ-М, АФМ-М, КАМ-М, ЧМ-2. |
|
5.3; 5.4
|
6.3; 6.4
|
|
Завадостійкість сигналів цифрових видів модуляції: АІМ-М, АМ-М, ФМ-М, АФМ-М, КАМ-М, ЧМ-2. |
7.4; 7.5 |
5.5 |
6.5 |
|
Демодуляція широкосмугових сигналів. Демодуляція при передаванні методом OFDM. |
2.3-2.6 |
9.3 |
9.4 |
|
Відновлення несівного коливання в демодуляторах сигналів ФМ-2 і ФМ-4. Схеми з помноженням частоти і схеми Костаса. |
7.3; 7.4 |
5.5; 5.6 |
6.5 |
|
Проблема невизначеності фази несівного коливання. Відносна фазова модуляція, принцип формування сигналів ВФМ-2 і ВФМ-4. Когерентна і некогерентна демодуляція сигналів ВФМ-2 і ВФМ-4 (алгоритми, завадостійкість).Некогерентна демодуляціясигналівАМ-2, ЧМ-М (алгоритми, завадостійкість). |
7.6; 7.7
|
5.3; 5.4 5.7; 5.8 |
6.5 6.6 |
|
Схеми тактової синхронізації в демодуляторах сигналів цифрової модуляції. Скремблювання і дескремблювання цифрових сигналів в модемах; коди ліній. |
|
|
|
|
Неоптимальні демодулятори, енергетичні втрати демодуляції. |
|
5.8 |
6.6 |
|
Канал із міжсимвольною інтерференцією. Методи демодуляції в умовах дії міжсимвольної інтерференції. Еквалайзери в демодуляторах сигналів цифрової модуляції |
7.7 |
5.6 |
3.4, 6.7 |
|
Завадостійкість демодуляції в однопроменевому гауссовому каналі із загальними завмираннями. Багатопроменеві канали зв’язку. Рознесене приймання: методи рознесення, методи оброблення рознесених сигналів. |
|
5.8 |
6.7 |
|
Моделі імпульсних та зосереджених завад. Демодуляція сигналів в умовах імпульсних та зосереджених завад. |
|
5.9 |
6.8 |
|
2. Завадостійкість аналогових систем передавання Критерій оптимальної демодуляції сигналів аналогових видів модуляції. Синтез алгоритмів оптимальної демодуляції. Оптимальна лінійна фільтрація (фільтр Колмогорова-Вінера). Схеми демодуляторів сигналів АМ, БМ, ОМ, ФМ і ЧМ сигналів. |
9.1; 9.2
9.4; 9.5 |
8.1 8.2 8.6 |
7.1 7.6
|
|
Проходження сигналу та шуму через синхронний, частотний і фазовий детектори та детектор обвідної. Порівняльна оцінка завадостійкості сигналів з різними видами модуляції. Поріг завадостійкості в системах з сигналами ЧМ. Методи зниження порогового відношення сигнал-шум – слідкуюче приймання. |
|
8.4 8.5 |
7.3 7.4 7.5 |